Сьогодні сигнал сирени, яка сповіщає про повітряну тривогу, та студії у сховищі стали буденністю для нас та наших дітей. Як підтримати дитину під час тривоги та продовжувати навчання?
Кисневу маску спочатку надягаємо на себе, потім - на дитину.
Діти дуже чутливі до емоційного стану дорослих. Для стабілізації свого стану можна знайти фізичну опору для свого тіла, виконати дихальні вправи та триматися за руки з тими, хто поряд.
Кажіть дитині правду.
Чесно відповідайте на питання дитини про те, що зараз відбувається, уникаючи зайвих деталей.
Іграшка-талісман.
Тримайте під рукою невелику іграшку, з якою у дитини пов'язані приємні почуття.
Фізична активність.
Разом з дитиною можна виконувати фізичні вправи, які заспокоюють та відволікають: поплескати себе по плечах, пострибати, робити рухи, ніби струшуючи краплі води з рук та ніг.
Я тьютор 1-ого класу і кожну повітряну тривогу проводжу разом з дітьми у сховищі. Що ще є в моєму арсеналі заспокійливих та відволікаючих технік:
Ми проговорюємо правила безпечної поведінки під час сигналу повітряної тривоги, тому діти знають, що треба взутися, вдягтися і вишикуватись біля входу разом із тьютором.
Розучили руханку, яку виконуємо, щойно спускаємось у сховище.
Обрали та вивчили пісню, яку можна співати вже на шляху до сховища.
Вигадали свій власний знак, який нагадує кожному з нас, що поряд є однокласники та тьютори, які готові підтримати та допомогти.
Чесно та спокійно обговорюємо, що відбувається.
Проговорюємо, в кого які виникають почуття. Легалізуємо розгубленість, тривогу та страх. Вчимося, як справлятися з такими станами.
Багато обіймаємося.
Діти розуміють набагато більше, ніж нам здається. Саме тому наш обов'язок, як дорослих, підтримувати їх в такі моменти.
Наш клієнт-менеджер відповість на них найближчим часом
